У жовтні стало відомо, що російські та китайські підприємці з близькими зв'язками з урядом провели конфіденційні зустрічі, метою яких було обговорення планів будівництва підводного тунелю, що з'єднує Росію з анексованим Кримом.
Підпишись на Hyser.com.ua в Google News! Тільки найяскравіші новини!
ПідписатисяЦі події були оприлюднені The Washington Post, який посилається на перехоплені українськими офіційними особами електронні листи.
Дослідження газети підтвердило справжність повідомлень, а також звернулося до реєстраційних документів компаній, пов'язаних із російсько-китайським консорціумом. Цей консорціум, за даними видання, нещодавно був створений у Криму у зв'язку із тривогою Росії з приводу безпеки Керченського мосту.
Електронні листи, поширені учасниками консорціуму, містять інформацію про зустрічі із представниками китайських компаній у Криму. В одному із документів Китайська корпорація залізничного будівництва (CRCC) заявляє про готовність займатися будівництвом у Криму будь-якої складності.
CRCC як державна компанія вже має успішний досвід будівництва великих транспортних систем у Китаї та співпраці з Росією в рамках проектів, таких як розширення московського метро. В електронних листах зазначається, що CRCC висловлює готовність дотримуватися конфіденційності своєї участі в проекті.
Лідер консорціуму, що базується у Севастополі, відмовився коментувати проект тунелю. Генеральний директор консорціуму, російський бізнесмен Володимир Калюжний, відкинув питання журналістів, зазначивши, що не надаватиме інформацію "ворожим ЗМІ". Однак ці відповіді суперечать змісту електронних листів, у яких йдеться про готовність CRCC брати участь у проекті.
Незважаючи на ризики санкцій та можливого саботажу, експерти відзначають здивування тим, що CRCC вирішує включитися до такого проекту. Технічно можна будувати тунель під Керченською протокою, але це потребує значних ресурсів. Експерти також наголошують, що завершення проекту вчасно для впливу на військові дії малоймовірне, але Москва, можливо, розглядає його як довгострокову інвестицію для забезпечення безпеки сполучення з українською територією, навіть якщо це вимагатиме десятиліть.
Читайте також: